Монтаж та встановлення систем вентиляції та кондиціювання
Tilda Publishing
Процес монтажу систем вентиляції та кондиціювання (СВК) зазвичай передує етапу проектування. Потім розпочинається безпосередньо монтаж систем. Рекомендується виконувати монтаж у тій самій організації, у якої було замовлено проект. Це знімає ризик різночитання документації, який може виникнути при залученні сторонніх компаній, а також скорочує час, витрачений на реалізацію проекту.
Налагодження та монтаж кліматичних систем охоплює наступні етапи:
• підготовчі роботи з монтажу системи вентиляції та кондиціювання;
• монтаж обладнання;
• встановлення фреонової магістралі;
• монтаж дренажної магістралі;
• встановлення повітророзподільної мережі;
• монтування електроустаткування;
• пусконалагодження системи після встановлення;
• завершення монтажу системи вентиляції та кондиціювання.
Обсяг робіт з монтажу системи вентиляції та кондиціювання багато в чому залежить від типу обладнання та його продуктивності. Наприклад, якщо установці системи супроводжує монтаж чилерів і фанкойлів, обсяг сантехнічних робіт значно зростає, т.к. у цьому випадку необхідно також змонтувати гідравлічний контур. Перераховані вище етапи установки можуть виконуватися при монтажі будь-якої системи вентиляції та кондиціонування, за винятком тих випадків, коли немає необхідності в прокладанні розподільних повітря мереж (мова йде про кондиціювання повітря з використанням, наприклад, спліт-систем настінного типу).
Також етапи робіт відрізнятимуться під час встановлення систем вентиляції повітря (можлива відсутність монтажу фреонової та дренажної магістралей). У будь-якому випадку, незалежно від додаткових робіт, установка системи повинна виконуватися у суворій відповідності до технології, встановленої заводом-виробником використовуваного обладнання.
Першим етапом монтажу системи є всебічне вивчення проектної документації на об'єкт, що монтується.
Виконуються такі роботи:
• вивчається технічна документація обладнання, що потрібне для монтажу системи вентиляції та кондиціювання;
• перевіряється наявність необхідного обладнання;
• складається перелік додаткових матеріалів та комплектуючих виробів, які відсутні у документації;
• складається графік робіт з монтажу системи вентиляції та кондиціювання, який узгоджується із
Замовником та різними службами.
Якщо установка виконується без проектної документації, фахівцями компанії складаються такі документи:
• схема розведення повітророзподільної мережі (підбір та визначення місцезнаходження повітроводів та дифузорів);
• схема розведення фреонової магістралі (розрахунок діаметра труб);
• схема електричних з'єднань (визначення перерізу електричних проводів);
• схема розведення дренажної магістралі;
• відомість матеріалів та комплектуючих виробів, необхідних для встановлення системи вентиляції та кондиціювання.
Монтаж обладнання.
Вибір місця встановлення обладнання визначається архітектурними особливостями приміщення, його функціональним призначенням та, безумовно, побажаннями Замовника. Установка внутрішніх блоків фахівцями компанії здійснюється таким чином, щоб максимально ефективно забезпечувалися задані параметри мікроклімату в приміщенні, не завдаючи ніяких незручностей.
При встановленні зовнішнього блоку необхідно забезпечити циркуляцію повітря на його охолодження. Що стосується розмірів вільної зони навколо блоку, то їх можна подивитися в посібнику з встановлення конкретного обладнання. Особливо важливо враховувати низку особливостей монтажу системи вентиляції та кондиціювання. Наприклад, не можна монтувати кілька зовнішніх блоків так, щоб потоки повітря, які вони створюють, були спрямовані назустріч один одному. Крім того, при монтажі не рекомендується ставити зовнішні блоки під деревами, оскільки конденсатори забиватимуться листям. Тому для правильного вибору оптимального місця подальшої установки обладнання необхідні досвід і знання в даній сфері.
Монтаж фреонової магістралі.
Для встановлення фреонової магістралі, якою супроводжується монтаж системи вентиляції та кондиціювання будь-якої складності, зазвичай використовуються мідні або сталеві трубопроводи. При цьому вибір матеріалу труб багато в чому залежить і від обладнання, що застосовується для монтажу системи, і від самих діаметрів труб. Якщо по трубах циркулюватиме аміак, або їх діаметр буде більше 54 мм, то використовують сталь. У решті випадків – мідь.
Мідні труби, що застосовуються під час установки системи вентиляції та кондиціонування, поставляються в бухтах або прутках, а також мають метричні або дюймові розміри. Кінці труб повинні бути обов'язково закриті заглушками, щоб у них не потрапляли різні забруднення. Якщо від бухти відрізається частина, яка потрібна для робіт, то кінці залишків також треба закривати заглушками. Мідні холоднокатані труби, що застосовуються для монтажу системи вентиляції та кондиціонування, мають підвищену жорсткість, відмінно протистоять ударним навантаженням і не вимагають калібрування. Труби обов'язково покриваються теплоізоляційним матеріалом для запобігання випаданню конденсату.
Монтаж дренажної магістралі.
Дренажний трубопровід, що використовується для монтажу системи вентиляції та кондиціювання, виконується із пластмасових труб діаметром 16-25 мм. Трубопровід, в якому конденсат стікає самопливом, повинен обов'язково мати нахил не менше 100:1. Якщо ж, через архітектурні особливості, відведення конденсату самопливом забезпечити неможливо, необхідна установка дренажної помпи. Труби слід надійно прикріпити до стелі або стіни за допомогою хомутів таким чином, щоб унеможливити провисання окремих ділянок. При прокладанні дренажного трубопроводу особливо важливою є герметичність. Стінки труб та шлангів необхідно підклеїти клеями на силікатній основі.
Встановлення повітророзподільної мережі.
На етапі проектування системи вентиляції та кондиціювання складається схема прокладання повітроводів. При цьому необхідно одразу враховувати всі архітектурні особливості приміщення. Для правильного вибору повітроводів фахівці компанії визначають кілька параметрів: опір, швидкість і рівень шуму. Чим вище швидкість повітряного потоку, тим більше втрати тиску та рівень шуму.
Оскільки останній параметр особливо важливий для комфорту в житлових та офісних приміщеннях, швидкість повітря в розподільних мережах повітря необхідно обмежити до 4-5 м/с. Найпростіший спосіб - збільшити діаметр повітроводу, що не завжди можливо через конструктивні особливості приміщень. Тому при проектуванні повітророзподільної мережі необхідно мати певні знання, щоб знайти компроміс між оптимальним тиском, швидкістю і рівнем шуму.
Монтаж електроустаткування.
Блоки, що постачаються виробником, які використовуються при встановленні системи вентиляції та кондиціонування, мають вбудоване електрообладнання. При монтажі системи необхідно зробити: міжблочні з'єднання, підведення електроживлення, монтаж захисної апаратури та розеток. Обсяг електромонтажних робіт насамперед залежить від типу устаткування, його комплектації, розташування об'єкті та наявності проектної документації. Крім цього, електромонтажні роботи повинні здійснюватися відповідно до "Правил улаштування електроустановок" та чинних нормативних документів.
Пусконалагодження системи після встановлення.
Після обв'язування системи необхідно провести роботи з перевірки на герметичність та вакуумування. Перед запуском самої установки слід виміряти напругу живлення електричної мережі, а також переконатися, що вона відповідає експлуатаційним вимогам обладнання. Після завершення монтажу системи вентиляції та кондиціонування здійснюється перевірка опору електричної ізоляції, що має бути не менше 0,5 мОм. Як тільки буде перевірено напругу електричної мережі та опір електричної ізоляції, можна переходити до заправки холодоагенту, що є одним із найважливіших етапів завершення монтажу системи вентиляції та кондиціювання. Заправивши холодоагент, потрібно включити підігрівач картера компресора та витримати під нагріванням протягом часу, встановленого у технічних умовах. Після включення системи вентиляції та кондиціонування треба виміряти робочий струм, а потім деякий час поспостерігати за показаннями манометрів всмоктування та нагнітання, рівнем олії в компресорі та станом холодоагенту. Встановлення системи вентиляції або кондиціювання повинна працювати доти, доки температура приміщення не досягне заданої. Коли температура досягне заданого значення, залишиться лише відрегулювати терморегулюючі вентилі.
Завершення монтажу кондиціювання та вентиляції.
Після завершення монтажу системи вентиляції та кондиціонування фахівці компанії видають замовнику протокол випробувань, виконавчу та проектну документацію, експлуатаційний (гарантійний) паспорт, посібник з використання обладнання та технічний опис. На цьому встановлення системи вентиляції та кондиціювання можна вважати закінченою.
Вартість налагодження та монтажу вентиляції та кондиціювання залежить від складності об'єкта та обладнання, що використовується. Тож вартість розраховується в індивідуальному порядку.
Налагодження та монтаж кліматичних систем охоплює наступні етапи:
• підготовчі роботи з монтажу системи вентиляції та кондиціювання;
• монтаж обладнання;
• встановлення фреонової магістралі;
• монтаж дренажної магістралі;
• встановлення повітророзподільної мережі;
• монтування електроустаткування;
• пусконалагодження системи після встановлення;
• завершення монтажу системи вентиляції та кондиціювання.
Обсяг робіт з монтажу системи вентиляції та кондиціювання багато в чому залежить від типу обладнання та його продуктивності. Наприклад, якщо установці системи супроводжує монтаж чилерів і фанкойлів, обсяг сантехнічних робіт значно зростає, т.к. у цьому випадку необхідно також змонтувати гідравлічний контур. Перераховані вище етапи установки можуть виконуватися при монтажі будь-якої системи вентиляції та кондиціонування, за винятком тих випадків, коли немає необхідності в прокладанні розподільних повітря мереж (мова йде про кондиціювання повітря з використанням, наприклад, спліт-систем настінного типу).
Також етапи робіт відрізнятимуться під час встановлення систем вентиляції повітря (можлива відсутність монтажу фреонової та дренажної магістралей). У будь-якому випадку, незалежно від додаткових робіт, установка системи повинна виконуватися у суворій відповідності до технології, встановленої заводом-виробником використовуваного обладнання.
Першим етапом монтажу системи є всебічне вивчення проектної документації на об'єкт, що монтується.
Виконуються такі роботи:
• вивчається технічна документація обладнання, що потрібне для монтажу системи вентиляції та кондиціювання;
• перевіряється наявність необхідного обладнання;
• складається перелік додаткових матеріалів та комплектуючих виробів, які відсутні у документації;
• складається графік робіт з монтажу системи вентиляції та кондиціювання, який узгоджується із
Замовником та різними службами.
Якщо установка виконується без проектної документації, фахівцями компанії складаються такі документи:
• схема розведення повітророзподільної мережі (підбір та визначення місцезнаходження повітроводів та дифузорів);
• схема розведення фреонової магістралі (розрахунок діаметра труб);
• схема електричних з'єднань (визначення перерізу електричних проводів);
• схема розведення дренажної магістралі;
• відомість матеріалів та комплектуючих виробів, необхідних для встановлення системи вентиляції та кондиціювання.
Монтаж обладнання.
Вибір місця встановлення обладнання визначається архітектурними особливостями приміщення, його функціональним призначенням та, безумовно, побажаннями Замовника. Установка внутрішніх блоків фахівцями компанії здійснюється таким чином, щоб максимально ефективно забезпечувалися задані параметри мікроклімату в приміщенні, не завдаючи ніяких незручностей.
При встановленні зовнішнього блоку необхідно забезпечити циркуляцію повітря на його охолодження. Що стосується розмірів вільної зони навколо блоку, то їх можна подивитися в посібнику з встановлення конкретного обладнання. Особливо важливо враховувати низку особливостей монтажу системи вентиляції та кондиціювання. Наприклад, не можна монтувати кілька зовнішніх блоків так, щоб потоки повітря, які вони створюють, були спрямовані назустріч один одному. Крім того, при монтажі не рекомендується ставити зовнішні блоки під деревами, оскільки конденсатори забиватимуться листям. Тому для правильного вибору оптимального місця подальшої установки обладнання необхідні досвід і знання в даній сфері.
Монтаж фреонової магістралі.
Для встановлення фреонової магістралі, якою супроводжується монтаж системи вентиляції та кондиціювання будь-якої складності, зазвичай використовуються мідні або сталеві трубопроводи. При цьому вибір матеріалу труб багато в чому залежить і від обладнання, що застосовується для монтажу системи, і від самих діаметрів труб. Якщо по трубах циркулюватиме аміак, або їх діаметр буде більше 54 мм, то використовують сталь. У решті випадків – мідь.
Мідні труби, що застосовуються під час установки системи вентиляції та кондиціонування, поставляються в бухтах або прутках, а також мають метричні або дюймові розміри. Кінці труб повинні бути обов'язково закриті заглушками, щоб у них не потрапляли різні забруднення. Якщо від бухти відрізається частина, яка потрібна для робіт, то кінці залишків також треба закривати заглушками. Мідні холоднокатані труби, що застосовуються для монтажу системи вентиляції та кондиціонування, мають підвищену жорсткість, відмінно протистоять ударним навантаженням і не вимагають калібрування. Труби обов'язково покриваються теплоізоляційним матеріалом для запобігання випаданню конденсату.
Монтаж дренажної магістралі.
Дренажний трубопровід, що використовується для монтажу системи вентиляції та кондиціювання, виконується із пластмасових труб діаметром 16-25 мм. Трубопровід, в якому конденсат стікає самопливом, повинен обов'язково мати нахил не менше 100:1. Якщо ж, через архітектурні особливості, відведення конденсату самопливом забезпечити неможливо, необхідна установка дренажної помпи. Труби слід надійно прикріпити до стелі або стіни за допомогою хомутів таким чином, щоб унеможливити провисання окремих ділянок. При прокладанні дренажного трубопроводу особливо важливою є герметичність. Стінки труб та шлангів необхідно підклеїти клеями на силікатній основі.
Встановлення повітророзподільної мережі.
На етапі проектування системи вентиляції та кондиціювання складається схема прокладання повітроводів. При цьому необхідно одразу враховувати всі архітектурні особливості приміщення. Для правильного вибору повітроводів фахівці компанії визначають кілька параметрів: опір, швидкість і рівень шуму. Чим вище швидкість повітряного потоку, тим більше втрати тиску та рівень шуму.
Оскільки останній параметр особливо важливий для комфорту в житлових та офісних приміщеннях, швидкість повітря в розподільних мережах повітря необхідно обмежити до 4-5 м/с. Найпростіший спосіб - збільшити діаметр повітроводу, що не завжди можливо через конструктивні особливості приміщень. Тому при проектуванні повітророзподільної мережі необхідно мати певні знання, щоб знайти компроміс між оптимальним тиском, швидкістю і рівнем шуму.
Монтаж електроустаткування.
Блоки, що постачаються виробником, які використовуються при встановленні системи вентиляції та кондиціонування, мають вбудоване електрообладнання. При монтажі системи необхідно зробити: міжблочні з'єднання, підведення електроживлення, монтаж захисної апаратури та розеток. Обсяг електромонтажних робіт насамперед залежить від типу устаткування, його комплектації, розташування об'єкті та наявності проектної документації. Крім цього, електромонтажні роботи повинні здійснюватися відповідно до "Правил улаштування електроустановок" та чинних нормативних документів.
Пусконалагодження системи після встановлення.
Після обв'язування системи необхідно провести роботи з перевірки на герметичність та вакуумування. Перед запуском самої установки слід виміряти напругу живлення електричної мережі, а також переконатися, що вона відповідає експлуатаційним вимогам обладнання. Після завершення монтажу системи вентиляції та кондиціонування здійснюється перевірка опору електричної ізоляції, що має бути не менше 0,5 мОм. Як тільки буде перевірено напругу електричної мережі та опір електричної ізоляції, можна переходити до заправки холодоагенту, що є одним із найважливіших етапів завершення монтажу системи вентиляції та кондиціювання. Заправивши холодоагент, потрібно включити підігрівач картера компресора та витримати під нагріванням протягом часу, встановленого у технічних умовах. Після включення системи вентиляції та кондиціонування треба виміряти робочий струм, а потім деякий час поспостерігати за показаннями манометрів всмоктування та нагнітання, рівнем олії в компресорі та станом холодоагенту. Встановлення системи вентиляції або кондиціювання повинна працювати доти, доки температура приміщення не досягне заданої. Коли температура досягне заданого значення, залишиться лише відрегулювати терморегулюючі вентилі.
Завершення монтажу кондиціювання та вентиляції.
Після завершення монтажу системи вентиляції та кондиціонування фахівці компанії видають замовнику протокол випробувань, виконавчу та проектну документацію, експлуатаційний (гарантійний) паспорт, посібник з використання обладнання та технічний опис. На цьому встановлення системи вентиляції та кондиціювання можна вважати закінченою.
Вартість налагодження та монтажу вентиляції та кондиціювання залежить від складності об'єкта та обладнання, що використовується. Тож вартість розраховується в індивідуальному порядку.
